Є в нашого народу цікавий фразеологізм "Убити одним пострілом двох зайців", який означає відразу виконати дві необхідні, важливі справи. Ось цим сьогодні і займалися учні 7 (Тетяна Миронова) та 9-А (Ксенія Шередько) класів. 
У рамках проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек Ніна Єніна запросила нас підсадити молоденьких деревцят у парку Пам'яті. А ми ж і не проти! Одні копали ямки, інші носили воду, хтось притримував молоденькі пагінці при посадці. Вправилися швидко (бо ж погода була така собі осіння). Щоб зігрітися і поспілкуватися господиня-ініціаторка запросила нас до хати і пригостила гарячим ягідним чаєм і печивом. Поки ми смакували, Ніна Степанівна розповіла нам про парк, у якому працювали. Ідея посадити деревцята на пустирі навпроти дому виникла давненько у її чоловіка Анатолія. Але не встиг д.Толя... Чорнобиль зробив своє і пішов чоловік у засвіти... Родина вирішила втілити ідею в життя. І ось уже молоденькі деревцяти, посаджені турботливими руками односельців, потрішки стали вбиратися в силу. Не міг не долучитися до цієї справи наш односелець-активіст Сергій. Але вже й Сергій не почує шелесту дерев, які з любов'ю садив і поливав. Ворожа куля забрала і його на небеса. Як забрали ще двох односельців: Сергія і Юрія. Тож у пам`ять про тих, хто не шкодував свого життя, ми й плекаємо парк. Гірко від втрати і радісно від виконаної справи.
PS. Ніна Степаніна пригостила кожного яблуком із саду, який виростив д.Толя. А мій учень Дмитро зауважив: "Кожен у своєму житті має посадити дерево, збудувати дім і виростити сина". Одну справу вже виконали!
Немає коментарів:
Дописати коментар