Цьогоріч День української писемності та мови вже відзначаємо 27 жовтня. Перенесення дати мене не злякало, а ось те, що це день КАНІКУЛ, трішки напрягло:)) Але ж на те я і вчителька, щоб знайти вихід з будь-якої ситуації. Тож мої вихованці не залишилися осторонь святкування:)) Запишу у фейсбуці такий собі мінізвіт (бо тут не загубиться).
Учні 5 класу, "озброївшись" синіми і жовтими олівцями, фломастерами, аркушами, стрічками, прапорцями грали у гру "Так чи ні". Активно, завзято і правильно махали кольорами. Такі вже розумахи! Не в тім'я биті! (вивчаємо зараз фразеологізми)
6-класники відправилися на гостини до двох подруг - пані Осені та пані Мови. Під час посиденьок виконували різноманітні завдання, тим самими перевіряючи лексику свою та однокласників. Насамкінець не лише Осінь зібрала для Мови кошик смачного і корисного, а і я насклада у кошичок смачненького. На жаль,змогла лише продемонструвати діткам:(( (щоб вам, вороги кляті, жаба цицьки дала скоріше).
Зі своїми 10-класниками відправилися в Карпати збирати діаманти. Але для цього слід було виконувати завдання квесту. Спершу подумала, що ця гра буде легкою і не зовсім цікавою для дорослих учнів, але ж помилилася. Активізувалися до пошуку всі. Легко і швидко виганали русизми та англіцизми, виправляли помилки в написанні слів, у долині Фразеологізмів допустили кілька помилок, довго долали хребет Ребусів. Але всі діаманти зібрали! І вже очі сліпило не світло дорогоцінного каміння, а світло знань моїх вихованців.
З 11-класниками вже не гралася, бо ж попереду НМТ, оцінки в атестат... Тому ще раз наголошувала на змінах у новому правописі, шукали лексичні помилки, боролися із суржиком та поповнювали знання про фразеолгізми.
Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація ( Юліан Дзерович). Тож вивчаймо, плекаймо рідну мову, щоб не стати безкровною оболонкою подоби людини!
Немає коментарів:
Дописати коментар