понеділок, 24 липня 2023 р.
Довгоочікувана зустріч через рік
Свою вихованку, комашечку Анюту, я востаннє бачила 23 лютого 2022 року. І ось сьогодні - зустріч:)) За цей час дівчинка стала ще красивішою, дорослішою, відкритішою. А ще вона вивчила франузьку мову і закінчила школу у Франції, вступила до коледжу. За чашкою чаю ми декілька годин ділилися подіями, інформацією, планами на майбутнє, визначали переваги і недоліки системи освіти як французької так і української. Відмітила, що Аня навпрочуд гарно спілкується рідною мовою, здається. навіть з більшою скрупульозністю підбирала слова, бо "суржик - то ж не мова!" У серце врізалися слова: "Коли у Франції вимовляла слово "школа", перед очима одразу поставав поріг нашої рідної школи.":((
Настрій сьогодні - по-щасливому сумна:((
На згадку про зустріч залишається магнітик на холодильник (із самого Парижа) та тепло спілкування , подароване дівчинкою. Нехай щастить тобі у далекій країні, моя дівчинко! А я чекатиму твоїх сповіщень, дзвінків, зустрічі:((
Це вже написана шкільна історія...
Фінальна пісня моїх АШОК.
Слова - Катерини Залізької
Музика - Скрябіна
Виконує - Артем Теремецький
Остання сторінка шкільної епопеї "АШКИ"
Шкільна епопея під назвою "АШКИ" дописана... 5 років з дня в день ми писали її спільно з дітьми. Настав час поставити крапку. І для цього зібралася класна родина 9-А на свято вручення свідоцтв "Ой вишеньки-черешеньки" у сільській бібліотеці.
Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі
виросли на шкільному черешневім гіллі.
Набралися досвіду, життєвої сили.
Мої ж ви черешеньки, що ж так швидко достигли?
Всі такі різні 16 черешеньок: холерики і флегматики, говоруни і мовчуни, дисципліновані і не дуже, хорошисти і не зовсім, але всі розумні, хороші і МОЇ!
Усього було на святі: теплих слів і спогадів, сліз радості і смутку, неочікуваних зізнань і подарунків, авторської пісні "А пам'ятаєш" у виконанні Артема. Другі мами моїх вихованців Светлана Якубец та Наталья Шабловская не лише привітали своїх "маленьких" дітей, а й повернули їхні дитячі малюнки, листи, поробки, які зберігали протягом тривалого часу. Таке відчуття, ніби машина часу відкинула випусників на 8 років назад. Хотілося просто плакати від таких милих дитячих речей. А щоб настрій не падав і лінь не брала верх, діти отримали ще й "ліки позитиву":))
Мої хороші і милі комашки (на голову вищі за мене), найкращі у світі! Хтось із вас уже визначився з майбутньою професією і відлетить зі шкільного гніздечка, хтось вирішив не поспішати з вибором і не залишати мене ще протягом 2 років. Не важливо, чи ми зустрінемося 1 вересня у 10 класі, чи зустрічатимемося лише у маршрутці і в магазині, пам'ятатйте: я ціную кожного з вас, чекаю кожного з вас, вірю в кожного з вас! Так хочеться небо до вас прихилити, щоб майбутнє було світлим, а грозові хмари обходили стороною. Нехай подарований мною янгол-охоронець оберігає вас від лиха і біди! Для мене ваш випуск у серці прописаний одним словом "АШКИ":((
Линуть надвір крізь прочинені двері і вікна ніжні слова пісні школи: "Кир'яківська рідна школа моя, ти в серці моїм незгасна. Школо рідна моя, ти молода й прекрасна!", яку співають випусники, вчителі, батьки... На цьому ставлю крапку...
Дякую Анастасія Ханенко, Леонід Миколайович Торопенко, Юлия Шучалина, Алла Авдєєва за теплі привітання й побажання моїм діткам.
Слова вдячності колективу чирлідерів (керівник Анастасия Торбенко) за яскраве відкриття свята!
Щиро дякую батьківській родині АШОК, яка допомагала нам писати цей великий твір протягом 5 років. Ви просто неймовірні! Ваша постійна підтримка, розуміння, фінансові вливання, активна участь у житті класу та школи заслуговують на ДЯКУЮ-ДЯКУЮ-ДЯКУЮ саме з великої літери!
Спасибі сестричці Тетяна Миронова за допомогу і підтримку! Обіцяю допомагати, коли в тебе буде випускний:))
https://youtu.be/cb3QeHdzT7g
Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі
виросли на шкільному черешневім гіллі.
Набралися досвіду, життєвої сили.
Мої ж ви черешеньки, що ж так швидко достигли?
Всі такі різні 16 черешеньок: холерики і флегматики, говоруни і мовчуни, дисципліновані і не дуже, хорошисти і не зовсім, але всі розумні, хороші і МОЇ!
Усього було на святі: теплих слів і спогадів, сліз радості і смутку, неочікуваних зізнань і подарунків, авторської пісні "А пам'ятаєш" у виконанні Артема. Другі мами моїх вихованців Светлана Якубец та Наталья Шабловская не лише привітали своїх "маленьких" дітей, а й повернули їхні дитячі малюнки, листи, поробки, які зберігали протягом тривалого часу. Таке відчуття, ніби машина часу відкинула випусників на 8 років назад. Хотілося просто плакати від таких милих дитячих речей. А щоб настрій не падав і лінь не брала верх, діти отримали ще й "ліки позитиву":))
Мої хороші і милі комашки (на голову вищі за мене), найкращі у світі! Хтось із вас уже визначився з майбутньою професією і відлетить зі шкільного гніздечка, хтось вирішив не поспішати з вибором і не залишати мене ще протягом 2 років. Не важливо, чи ми зустрінемося 1 вересня у 10 класі, чи зустрічатимемося лише у маршрутці і в магазині, пам'ятатйте: я ціную кожного з вас, чекаю кожного з вас, вірю в кожного з вас! Так хочеться небо до вас прихилити, щоб майбутнє було світлим, а грозові хмари обходили стороною. Нехай подарований мною янгол-охоронець оберігає вас від лиха і біди! Для мене ваш випуск у серці прописаний одним словом "АШКИ":((
Линуть надвір крізь прочинені двері і вікна ніжні слова пісні школи: "Кир'яківська рідна школа моя, ти в серці моїм незгасна. Школо рідна моя, ти молода й прекрасна!", яку співають випусники, вчителі, батьки... На цьому ставлю крапку...
Дякую Анастасія Ханенко, Леонід Миколайович Торопенко, Юлия Шучалина, Алла Авдєєва за теплі привітання й побажання моїм діткам.
Слова вдячності колективу чирлідерів (керівник Анастасия Торбенко) за яскраве відкриття свята!
Щиро дякую батьківській родині АШОК, яка допомагала нам писати цей великий твір протягом 5 років. Ви просто неймовірні! Ваша постійна підтримка, розуміння, фінансові вливання, активна участь у житті класу та школи заслуговують на ДЯКУЮ-ДЯКУЮ-ДЯКУЮ саме з великої літери!
Спасибі сестричці Тетяна Миронова за допомогу і підтримку! Обіцяю допомагати, коли в тебе буде випускний:))
https://youtu.be/cb3QeHdzT7g
Літня здибанка
Літо- це час відпочинку для учнів! Можна спати, гуляти, читати і не робити уроків. І навіть на певний час забути про школу!!! Але це не про моїх вихованців. Точніше, не про їхню вчительку:)) Щоб не дай Бог не забули, що таке школа, гукнула сьогодні на шкільну здибанку. У планах зустрічі 4 питання: відвідування мистецького вернісажу місцевої художниці, урок літератури рідного краю, зум-зустріч з лікарем-неврологом і різне.
1. У сільській бібліотеці мали приємну зустріч з випускницею школи, студенткою МНУК, юною художницею Бурлакою Валерією. Вона розповіла про своє захоплення, яке й визначило вибір майбутньої професії, поділилася історіями створення малюнків. Панянка не лише малює для душі та "на оцінку", а ще й виконує роботи на замовлення. До речі, я маю власний портрет, подарований Лєрою (моєю ученицею):)) Ми залишили теплий відгук та побажання художниці. Запрошую односельців завітати на виставку до сільської бібліотеки.
2. Сільська бібліотекарка Алла Авдєєва відчинила для нас "Краєзнавче віконце" і презентувала поетичні збірки миколаївського поета, публіциста, есеїста, перекладача, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії України ім.Т.Г.Шевченка Дмитра Креміня. Я подала дітям коротку біографічну зарисовку, пообіцяла в 10 класі більше познайомити з життєвим і творчим шлляхом відомого земляка, адже відповідно до Постанови ВР України 2023 рік оголошено роком Д. Кременя. Тож буду сподіватися, що ще один урок літератури рідного краю (вже у вересні) ми проведемо в бібліотеці.
PS. Похвалилася. що моїй доні пан Дмитро подарував збірку "Замурована музика", яка є однією з родзинок домашньої бібліотеки.
3. Неочікуваним, але від того не менш приємним стало запрошення на зум-зустріч з лікарем-неврологом Оксаною Фаюк. Мета зустрічі: підвищення обізнаності молоді про інсульт. Пані Оксана провела симуляційний тренінг із відпрацювання виявлення ознак інсульту за допомогою мнемоніка "МОЗОК-час" та алгоритму подальших дій. Наголосила, що зупинити або зменшити фактори ризику інсульту можна завдяки профілактиці! Від кожного з нас залежить, наскільки ми готові змінити своє життя, аби наблизитися до щасливого довголіття. Порятунок залежить від кожного з нас! Вірю, що отримані знання допоможуть моїм учням вчасно розпізнати інсульт, не розгубитися і надати першу допомогу, тим самим врятувавши життя собі або близьким.
4. Наостанок обговорили питання підготовки до родиннного свята.
Всього лише 1,5 години, але скільки інформації цікавої і корисної отримали діти. А я була просто рада в черговий раз побачити їх, почути, поспілкуватися:))
1. У сільській бібліотеці мали приємну зустріч з випускницею школи, студенткою МНУК, юною художницею Бурлакою Валерією. Вона розповіла про своє захоплення, яке й визначило вибір майбутньої професії, поділилася історіями створення малюнків. Панянка не лише малює для душі та "на оцінку", а ще й виконує роботи на замовлення. До речі, я маю власний портрет, подарований Лєрою (моєю ученицею):)) Ми залишили теплий відгук та побажання художниці. Запрошую односельців завітати на виставку до сільської бібліотеки.
2. Сільська бібліотекарка Алла Авдєєва відчинила для нас "Краєзнавче віконце" і презентувала поетичні збірки миколаївського поета, публіциста, есеїста, перекладача, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії України ім.Т.Г.Шевченка Дмитра Креміня. Я подала дітям коротку біографічну зарисовку, пообіцяла в 10 класі більше познайомити з життєвим і творчим шлляхом відомого земляка, адже відповідно до Постанови ВР України 2023 рік оголошено роком Д. Кременя. Тож буду сподіватися, що ще один урок літератури рідного краю (вже у вересні) ми проведемо в бібліотеці.
PS. Похвалилася. що моїй доні пан Дмитро подарував збірку "Замурована музика", яка є однією з родзинок домашньої бібліотеки.
3. Неочікуваним, але від того не менш приємним стало запрошення на зум-зустріч з лікарем-неврологом Оксаною Фаюк. Мета зустрічі: підвищення обізнаності молоді про інсульт. Пані Оксана провела симуляційний тренінг із відпрацювання виявлення ознак інсульту за допомогою мнемоніка "МОЗОК-час" та алгоритму подальших дій. Наголосила, що зупинити або зменшити фактори ризику інсульту можна завдяки профілактиці! Від кожного з нас залежить, наскільки ми готові змінити своє життя, аби наблизитися до щасливого довголіття. Порятунок залежить від кожного з нас! Вірю, що отримані знання допоможуть моїм учням вчасно розпізнати інсульт, не розгубитися і надати першу допомогу, тим самим врятувавши життя собі або близьким.
4. Наостанок обговорили питання підготовки до родиннного свята.
Всього лише 1,5 години, але скільки інформації цікавої і корисної отримали діти. А я була просто рада в черговий раз побачити їх, почути, поспілкуватися:))
Останній дзвоник моїх АШОК:((
Мої вихованці, учні 9-А класу, завершили нелегкий навчальний рік. Попри всі негаразди на останній урок зібралися офлайн. Весело і сумно... https://youtu.be/xJOL6nmqWis
Про цей день (Останній дзвоник у 9 класі) я думала всі 5 років. Ще в 5 класі дивилася на малих АШОК і думала: «Ось будуть вони в 9 класі високі, стрункі, гарні. Я на останній урок для них підготую оте і оте... На святі ми покажемо ось це і ось це… Скільки часу в мене попереду!» І якось цей час проминув занадто швидко. Одні ідеї виникали, інші відкидала, але все одно мріяла. Потім ковід, потім війна… І майже всі плани довелося змінити. Але незмінним залишилося бажання – зробити цей день для своїх вихованців святковим, навіть у таких складних умовах. Дехто заперечить: «Святкування не на часі». Але мої діти скільки витримали за цей рік: ховалися в сховищах від прильотів, виїздили за кордон і поверталися (а дехто і не повернувся), вчилися жити в новому форматі, не закинули навчання, активно долучалися до моїх онлайн-проєктів та волонтерської допомоги. Тож вирішила: «Останньому уроку бути офлайн!» Батьки і діти підтримали моє рішення. На жаль, можливості посидіти за партами у нашій класній кімнаті не було, тож нас гостинно прийняла сільська бібліотека. І стали ми гортати сторінки книжки «Шкільне життя». Відмітила, що 9 років навчання не пройшли дарма. Учні навчилися давати відповіді малюкам на каверзні «Чому?», швидко і неправильно шукати відповіді в математичних задачах (бо відповідь логічна), розігрувати експромти, ловити метеликів і оперувати знаннями з географії та біології. Гучний сміх викликав перегляд ролику «А що ж це було?», а речі з нашої класної «потаємної» коробочки вгадували дуже швидко. Певні речі з коробочки віддавала дітям на згадку, деякі лишила собі. На мить притихли, коли відкривали і читали листи з минулого (у 5 класі писали собі у майбутнє), потім захоплено ділилися (і не ділилися) інформацією. Оживляючи «Дерево вдячності», висловлювали слова подяки батькам, що будили і мотивували, вчителям, що навчали і вимагали, працівникам школи, що готували і прибирали, однокласникам, що були поруч. І мені теж дякували:)) За класною традицією по завершенню навчального року підготувала тематичні солоденькі подарунки своїм АШКАМ. На голову вищі за мене, а раділи, як маленькі, солодким олівцям. А тут ще й подаруночки від сільської бібліотекарки перепали:))
Цього святкового (на жаль, не мирного) дня учні 9-А висадили молоденьку тую в центрі села в пам'ять про загиблих односельців, а на посаджені раніше «одягнули» синьо-жовті стрічки. Квіти поклали і на могили Героїв та хвилиною мовчання ушанували пам'ять про загиблих.
Поріг школи, щасливі посмішки, світлини на згадку, дзвінок… І вже цей день лишається тільки в спогадах.
PS. Дякую нашим славним захисникам і захисницям за можливість провести цей день разом і не в сховищах!
PS2. Так шкода, що Сергій, Анюта та Максим не були з нами, бо дуже далеко:(( Сумую за вами...
Цього святкового (на жаль, не мирного) дня учні 9-А висадили молоденьку тую в центрі села в пам'ять про загиблих односельців, а на посаджені раніше «одягнули» синьо-жовті стрічки. Квіти поклали і на могили Героїв та хвилиною мовчання ушанували пам'ять про загиблих.
Поріг школи, щасливі посмішки, світлини на згадку, дзвінок… І вже цей день лишається тільки в спогадах.
PS. Дякую нашим славним захисникам і захисницям за можливість провести цей день разом і не в сховищах!
PS2. Так шкода, що Сергій, Анюта та Максим не були з нами, бо дуже далеко:(( Сумую за вами...
Зі святом!
Підписатися на:
Дописи (Atom)